Лабораторні роботи

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

"Нововолинський електромеханічний коледж"

ІНСТРУКТИВНІ КАРТКИ

для проведення лабораторних робіт

з предмету

“БІОЛОГІЯ”

Нововолинськ

2012

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

"Нововолинський електромеханічний коледж"

РОЗГЛЯНУТО                                                  ЗАТВЕРДЖЕНО:

на засіданні циклової комісії              заступник директора коледжу

природничих дисциплін                          з навчальної роботи

Протокол №___ від “__”_____2012 р.                  ____________ М.І. Терес

Голова циклової комісії                                         “__”________2012 р.

______________ Т.Ф. Михалко        

ІНСТРУКТИВНІ КАРТКИ

для проведення лабораторних робіт

з предмету

“БІОЛОГІЯ”

Розробив викладач                 Л.М. Харук

Нововолинськ

2012

Лабораторне заняття – форма навчального заняття, при якому студент під керівництвом викладача особисто проводить натурні та імітаційні експерименти чи досліди з метою практичного підтвердження, окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.

Лабораторні роботи є важливою обов’язковою складовою занять з біології і можуть виконуватись різними способами: демонстраційно, фронтально, групою або індивідуально.

Інструктивні картки складені відповідно до навчальної програми курсу біології для вищих закладах освіти І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти (Київ, 2010).

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Тема. Визначення деяких органічних молекул (жирів, полісахаридів) та дослідження їхніх властивостей.

Мета. Ознайомитись із принципами визначення органічних сполук (жирів, полісахаридів),  які входять до складу організмів , та їхніми властивостями .

Обладнання: пробірки або склянки, мензурки, лійки, піпетки, олія , спирт , ефір (хлороформ, очищений гас , бензин) , крохмаль , розчин Люголя.

ХІД РОБОТИ

І. Визначення полісахариду крохмалю за допомогою реакції з йодом.

1. У пробірку помістіть 2 мл 0,1%-ного розчину крохмалю й додайте 1-2 краплини розчину  Люголя. Вміст пробірки перемішайте і спостерігайте утворення синього забарвлення. Поясніть, чому розчин посинів.

2. Суміш нагрійте на водяній бані чи в посудині з гарячою водою. Потім охолодіть. Запишіть результати своїх спостережень.

ІІ. Визначення розчинності жирів.

1. У три пробірки помістіть по 0,2-0,3 мл олії , потім у першу - додайте 5 мл води, у другу – 5 мл спирту, у третю – 5 мл ефіру (хлороформу, очищеного гасу, бензину). Вміст усіх трьох пробірок енергійно струсіть.

2. Запишіть результати своїх спостережень.

ІІІ. У висновку:

а) дайте характеристику полісахаридів ;

б) назвіть відомі вам полісахариди ;

в) які характерні властивості жирів ;

г) назвіть відомі вам жири.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

Тема. Вивчення властивостей ферментів.

Мета. Дослідити властивості ферментів і вплив на них фізичних факторів.

Обладнання: невеликі кубики сирої і вареної картоплі, пробірки, гідроген пероксид, який має кімнатну температуру, гідроген пероксид з холодильника, підручник.

ХІД РОБОТИ

1. Візьміть три пробірки й помістіть у них невеликі кубики картоплі: у перші дві – сирої, у третю – вареної.

2. Залийте першу пробірку розчином гідроген пероксиду, який перед цим знаходився в холодильнику.

3. Спостерігайте, чи виділяються пухирці газу. Відмітьте інтенсивність їх виділення.

4. Залийте другу і третю пробірки розчином гідроген пероксиду, який має кімнатну температуру.

5. Спостерігайте, чи виділяються пухирці газу. Відмітьте інтенсивність їх виділення.

6. Зробіть висновок, у якому вкажіть результати спостережень та поясніть, чи вплинула низька температура й теплова обробка на роботу ферменту пероксидази.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

Тема. Будова клітини прокаріот і еукаріот.

Мета. Закріпити вміння виготовляти мікропрепарати і розглядати їх під мікроскопом , знаходити особливості будови клітин рослин їх подібності, виявити характерні риси прокаріот і еукаріот і зробити висновок про еволюцію клітин.

Обладнання: таблиці "Будова рослинної клітини", "Будова тваринної клітини", "Будова бактеріальної клітини", мікроскоп, предметні і покривні скельця, склянки з водою, скляні палички, цибуля, бегонія, розведені дріжджі.

ХІД РОБОТИ

1. Приготуйте мікропрепарати шкірочки цибулі і листка бегонії, розгляньте їх під мікроскопом, при малому і великому збільшенні. Порівняйте побачене з зображенням рослинної клітини на таблиці, намалюйте їх у звіті і зробіть відповідні позначки.

2. Порівняйте рослинну клітину із зображенням клітини бактерії на таблиці. Зверніть увагу, що у клітинах рослин є добре сформоване ядро.

3. Розгляньте на таблиці зображення клітини тварини. Намалюйте її у звіті та зробіть відповідні позначки.

4. Порівняйте зображення рослинної і тваринної клітин. Знайдіть спільні і відмінні ознаки будови їх клітин.

5. Приготуйте мікропрепарат клітин дріжджів і розгляньте його під мікроскопом. Порівняйте клітину дріжджів з клітинами рослин і зробіть відповідні позначки.

6. Зверніть увагу на головну ознаку еукаріот – наявність ядра у цитоплазмі.

7. Зробіть висновок, порівнявши будову бактеріальних клітин, клітин дріжджів, рослинних і тваринних клітин і виділіть характерні ознаки будови клітин еукаріот та прокаріот. Заповніть таблицю.

Порівняльна характеристика будови клітин прокаріот і еукаріот

Органели клітини	Прокаріот	Еукаріот
Клітинна оболонка Цитоплазма Ядро Мітохондрії Ендоплазматична сітка Компекс Гольджі Рибосоми Клітинний центр

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Тема. Спостереження явища плазмолізу і деплазмолізу в клітинах рослин.

Мета. Пересвідчитись у вибірковій проникності мембран клітин, спостерігати явища плазмолізу і деплазмолізу.

Обладнання: мікроскоп, предметні й накривні скельця, пінцети, склянка з водою, склянка з 10 %-м розчином хлориду натрую, піпетка, фільтрувальний папір, лусочки цибулі, дистильована вода..

ХІД РОБОТИ

1.                   Приготуйте тимчасовий препарат лусочки цибулі та розгляньте його за малого збільшення мікроскопа.

2.                   Розгляньте препарат за великого збільшення мікроскопа й замалюйте вигляд клітин, які ви спостерігаєте.

3.                   Замініть воду в препараті на 10 %-й розчин хлориду натрію. Для цього піпеткою з одного боку накривного скельця нанесіть розчин хлориду натрію, а з другого – прикладіть фільтрувальний папір.

4.                   Замалюйте вигляд клітин, які ви спостерігаєте.

5.                   Замініть розчин хлориду натрію в препараті на воду, виконавши ті самі операції.

6.                   Замалюйте вигляд клітин, які ви спостерігаєте.

7.                   Зробіть висновки й запишіть їх у звіт.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

Тема. Мітотичний поділ клітин.

Мета. Навчитись розпізнавати фази мітотичного поділу в рослинних клітинах.

Обладнання: мікроскоп , мікропрепарат корінця цибулі.

ХІД РОБОТИ

1.                  Розгляньте мікропрепарат корінця цибулі при малому збільшенні мікроскопа , знайдіть у корінці цибулі три зони:

а) кінцеву частину – кореневий чохлик, що складається з тонкостінних клітин , які злущуються на периферії;

б) зону поділу клітин, що складаються з клітин з великими ядрами і тонкими оболонками.

в) зону росту або розтягнення, що складається з витягнутих прямокутних клітин.

2.                  При великому збільшенні мікроскопа знайдіть у другій зоні корінця цибулі клітини , які не діляться і перебувають на стадії інтерфази.

В інтерфазі клітини прямокутної форми , оточені добре помітною оболонкою. Ядра клітин округлі , у них видно одне-два ядерця та дрібні грудки хроматину.

Перевірте, чи знайшли ви потрібні клітини. Намалюйте в зошиті одну клітину і позначте цитоплазму, ядро, ядерце , оболонку.

3. При великому збільшенні мікроскопа знайдіть у зоні поділу корінця цибулі клітини , що перебувають на стадії профази. У цей час у ядрі видно спочатку тонкі , а в пізнішій профазі – товсті й короткі нитки хромосом. У ранній профазі добре помітні ядерце та ядерна оболонка. До кінця профази вони зникають.

Хромосоми, що нагадують короткі нитки, розташовані у центральній частині цитоплазми. Перевірте, чи правильно ви визначили профазу.

Намалюйте клітину і позначте хромосоми.

4. При великому збільшенні мікроскопа знайдіть клітини на стадії метафази. Для цієї стадії характерні два процеси:

а) завершення утворення веретена поділу , що почалося ще наприкінці профази. Воно складається з мікротрубочок (у світловому мікроскопі їх видно як тонкі нитки), які тягнуться від одного полюса клітини до другого.

Слід звернути увагу на те . що в клітинах вищих рослин веретено поділу формується без участі клітинного центру;

б) переміщення хромосом до центру клітини та розміщення їх у площині її екватора. У метафазі кожна хромосома складається з двох хроматид. Умовно кінцем метафази можна вважати той момент , коли хроматиди починають відходити одна від одної і з’єднані лише в ділянці центромер.

Перевірте , чи правильно визначили метафазу. Намалюйте клітину , позначте хромосоми та веретено поділу.

5. При великому збільшенні мікроскопа знайдіть клітину на стадії анафази. У ранній анафазі хромосоми повернуті центрами до полюсів клітини, а їхні кінці спрямовані до її центру. У пізній анафазі хромосоми вже збираються на полюсах клітини. Порівняйте, чи вірно ви визначили анафазу. Намалюйте клітину у звіті та позначте хромосоми , веретено поділу.

6. При великому збільшенні мікроскопа знайдіть клітину на стадії телофази. У телофазі хромосоми починають декондесуватись, з’являється ядерна оболонка. Водночас відбувається “розбір” мікротрубочок, які найдовше зберігаються у центрі клітини , де й починає утворюватись перетинка , котра росте від центру клітини до периферії та ділить її на дві дочірні. Перевірте клітину в стадії телофази й позначте хромосоми на її полюсах або ядро , що формується , місце утворення перетинки.

7. Зробіть висновок про біологічне значення мітотичного поділу клітин.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

Тема: Вивчення будови хромосом.

Мета: Поглибити знання про будову хромосоми, її функції в живому організмі.

Обладнання: мікроскоп, мікропрепарат корінця цибулі, таблиця будови хромосоми, таблиця «Кількість хромосом деяких рослин і тварин».

 

ХІД РОБОТИ

1. Розгляньте таблицю будови хромосоми. Знайдіть первинні, вторинну перетяжки (центромери), хроматиди. Яку будову мають хроматиди?

2. Розгляньте мікропрепарати наборів хромосом у клітинах корінців цибулі. Визначте їх форму, кількість, розміри.

3. Розгляньте таблицю кількості хромосом деяких рослин і тварин і зробіть висновки: чи залежить кількість хромосом від рівня організації живих істот; парними чи непарними числами представлена кількість хромосом? Обґрунтуйте.

Зробіть загальні висновки.

Дайте відповіді на запитання:

1.    Яка будова хромосом?

2.    Що таке каріотип?

3.    Чи можна визначити, якому організму належить тканина, якщо з неї виготовити мікропрепарат так, щоб у клітинах були добре помітні хромосоми? Чим це пояснити?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

Тема: Будова тканин рослинного організму.

Мета: Ознайомитись з тканинами рослин та порівняти їх між собою.

Обладнання: мікроскоп, мікропрепарати корінця цибулі, стебла липи або листка лавровишні, епідерми листка соняшника.

 

ХІД РОБОТИ

1.                   Розгляньте за малого збільшення мікроскопа мікропрепарат корінця цибулі. Знайдіть зону поділу клітин. Розгляньте цю зону за великого збільшення мікроскопа й замалюйте побачену меристематичну тканину.

2.                   Розгляньте за малого збільшення мікроскопа мікропрепарат стебла липи. Замалюйте побачені провідні тканини. Позначте на малюнку ксилему і флоему.

3.                   Розгляньте за малого збільшення мікроскопа мікропрепарат епідерми листка соняшника. Зверніть увагу на продихи. Розгляньте за великого збільшення мікроскопа продих та клітини, які його оточують, і замалюйте їх. Зверніть увагу на звивисті стінки клітин.

4.                   Розгляньте за малого збільшення мікроскопа зріз листка. Знайдіть основну тканину й розгляньте її за великого збільшення мікроскопа. Замалюйте її.

5.                   Зробіть висновок, у якому вкажіть характерні риси різних типів тканин рослин.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 8

Тема: Форми розмноження організмів та їх цитологічні основи.

Мета: Ознайомитись з особливостями нестатевого та статевого розмноження організмів.

Обладнання: цибулина, пророщена бульба картоплі, таблиці "Кон’югація інфузорії туфельки", "Будова сперматозоїда ссавців", "Будова курячого яйця", підручник.

 

ХІД РОБОТИ

1.                  Розгляньте таблицю "Кон’югація інфузорії туфельки". Замалюйте фази поділу клітин інфузорії туфельки. Зробіть відповідні позначки.

2.                  Ознайомтесь з таблицею "Будова сперматозоїда ссавців". Замалюйте будову клітини сперматозоїда, позначте його основні складові.

3.                  Розгляньте таблицю "Будова курячого яйця". Замалюйте його будову у розрізі, зробіть відповідні позначення.

4.                  Розгляньте цибулину і пророщену бульбу картоплі. Замалюйте вегетативне розмноження рослинних організмів за допомогою видозмінених пагонів.

5.                  Порівняйте біологічне значення нестатевого, статевого розмноження та партеногенезу. Відповідь оформіть у вигляді таблиці:

Форма розмноження	Біологічне значення
Нестатеве Статеве Партеногенез

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9

Тема. Опис фенотипів місцевих сортів рослин. Вивчення мінливості у рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої.

Мета. Ознайомитися з місцевими сортами овочевих культур та впевнитися в їх фенотипових особливостях; сформувати поняття про модифікаційну мінливість; засвоїти знання про статистичний характер закономірностей модифікаційної мінливості, варіаційний ряд мінливості ознаки, навчитись будувати варіаційний ряд та криву.

Обладнання: бульби різних сортів картоплі, скальпель, кольорові зображення сортів картоплі.

ХІД РОБОТИ

1. Розгляньте бульби різних сортів картоплі.

2. Опишіть бульби за такими ознаками:

а) форма (овальна, видовжена, округло-овальна);

б) глибина вічок (глибокі, поверхневі);

в) забарвлення (біле, жовте, рожеве, фіолетово-синє);

г) забарвлення м'якоті (біле, жовте, синє).

3. Результати спостережень запишіть у таблицю.

4. Розподіліть групу на 10 підгруп. Кожна підгрупа для дослідження бере по 10 бульб картоплі. Порахуйте кількість вічок у кожній картоплі й одержані дані запишіть у таблицю. У верхній ряд впишіть цифри, що відповідають кількості вічок від найменшої до найбільшої, у нижній — запишіть частоту повторюваності ознаки. (Зведіть дані в одну таблицю всіх груп класу).

5 Побудуйте варіаційну криву, яка є графічним зображенням мінливості ознаки. Для цього на горизонтальній осі відзначте кількість вічок у бульбі картоплі по вертикальній — частота повторюваності ознаки.

6. Визначте середню величину мінливості ознаки за формулою:

                                         S (v•  p)

                                М=--------------

                                              n

де M — середня величина, v — варіанта, р — частота повторюваності варіанта, S — сума добутку (V • р), п — загальне число варіант варіаційного ряду.

7. Зробіть висновки:

1. Порівняйте краї та центр варіаційної кривої і зробіть висновок про те, яка мінливість кількості вічок у бульбах трапляється частіше, а яка — рідше?

2. Чим пояснюється різний розмах варіювання ознак?

3. Від чого залежить фенотиповий прояв ознак?

4. Які фактори впливають на фенотип рослин?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 1

Тема: Розв’язування елементарних вправ із молекулярної біології.

Мета: Сформувати вміння розв’язувати елементарні вправи з молекулярної біології.

Основні поняття і терміни: нуклеотиди, нуклеїнові кислоти, ДНК, РНК, комплементарність.

ХІД РОБОТИ

Задача 1. Гемоглобін крові містить 0,34 % заліза (Fe). Вирахувати мінімальну молекулярну масу гемоглобіну.

Задача 2. Білок містить 0,5 % гліцину, молекулярна маса гліцину становить 75,1. Чому дорівнює мінімальна молекулярна маса білка?

Задача 3. Фермент ДНК-полімера синтезує комплементарний ланцюг по ДНК-матриці. Визначте послідовність азотистих основ у синтезованому ланцюгу, виходячи з такої послідовності їх у вихідній молекулі:

а) АТГ-АТЦ-ТТТ-ААА-ГЦЦ-АГЦ;

б) ЦЦЦ-ГТЦ-ТГЦ-ТАЦ-ГАТ-АТТ-АЦЦ;

в) АЦГ-ТАЦ-АТТ-ТАТ-ТЦГ-ААА-ГАА.

Задача 4. Правий ланцюг молекули ДНК має таку структуру: А-Ц-А-А-Т-А-А-А-А-Г-Т-Т. Визначте структуру відповідної частини молекули білка, синтезованого за участю лівого ланцюга ДНК. Яка довжина цього ланцюга ДНК?

Задача 5. Як зміниться структура білка, якщо в кодуючій його ДНК (ТАТ-ТЦТ-ТТТ-ТГТ-ГГА-ЦГА) внаслідок дії хімічних факторів випадає 11 нуклеотид?

Задача 6. У систему для штучного синтезу білка ввели m-РНК, які мають антикодони: ЦГА, УАА, АЦА, ЦЦА. Визначте, які амінокислоти можуть брати участь у біосинтезі білка.

Задача 7. Яку довжину мають гени, що визначають молекулу нормального гемоглобіну (гемоглобіну А), який має у своєму складі 287 амінокислот?

Задача 8. Четвертий пептид у нормальному гемоглобіні складається з таких амінокислот: вал-гіс-лей-тре-про-глн-глн-ліз. У хворого на серпоподібно-клітинну анемію склад амінокислот четвертого пептиду такий: вал-гіс-лей-тре-про-ліз-глн-ліз. Які зміни в ДНК призвели до захворювання?

Задача 9. Напишіть послідовність азотистих основ в молекулі ДНК, на основі якої внаслідок транскрипції утворилась і-РНК такої будови: УАА-АУУ-УГЦ-ЦГУ-УГА-УАА. З якої кількості амінокислот буде складатися поліпептид? Запишіть його будову.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 2

Тема: Розв’язання типових задач з генетики.

Мета: навчитись визначати характер успадкування (моно- та дигібридного схрещування); визначати генотип і фенотип нащадків за генотипом батьківських форм і навпаки; прогнозувати можливість появи нащадків з патологічними ознаками.

ХІД РОБОТИ

1. Моногібридне схрещування.

Задача 1. Карі очі у людини домінують над блакитними. Яке потомство слід чекати від шлюбу кароокої жінки і блакитноокого чоловіка?

Задача 2. У великої рогатої худоби чорне забарвлення домінує над рудим. Руда корова мала від чорного бугая руде тєля. Які генотипи усіх трьох тварин?

Задача 3. У вівса імунність до іржі домінує над уражуваністю цією хворобою. Який відсоток імунних рослин слід чекати від схрещування гетерозиготних форм?

Задача 4. Плоди гарбуза бувають білими і жовтими. Схрестили плоди гарбузів з білими і жовтими плодами. У пєршому поколінні одержано 124 рослини, на яких утворилися білі плоди. При схрещуванні гібридних рослин між собою одержано 162 рослини, з яких 121 дала білі, а 41 – жовті плоди. Як успадковується забарвлення плодів у гарбузів?

Задача 5. Яка ймовірність народження здорової дитини в сім’ї, в якій одна дитина померла від хвороби Тея-Сакса (у мозку відкладається жирова речовина, що спричинює дегенерацію мозкової тканини, сліпоту і загибель дитини у віці 4-5 років)? Хвороба Тея-Сакса зумовлена рецесивним летальним геном.

2. Проміжне успадкування.

Задача 1. При схрещуванні напівостистих рослин пшениці одержано 178 безостих, 185 остистих і 369 напівостистих рослин. Як успадковується ця ознака? яке потомство слід очікувати від схрещування напівостистих рослин із безостими?

3. Дигібридне схрещування.

Задача 1. У помідорів нормальна висота і червоний колір плодів – домінантні ознаки, а карликовість і жовтоплідність – рецесивні. Усі вихідні рослини – гомозиготні, гени обох ознак містяться в різних хромосомах. Визначте:

а) які ознаки матимуть гібриди, що дістали в результаті запилення гомозиготних червоноплідних рослин нормальної висоти пилком жовтоплідних карликових;

б) яким буде потомство від схрещування цих гібридів;

в) яке потомство буде від схрещування гібридів з карликовими жовтоплідними рослинами.

Задача 2. Чорне забарвлення у собак домінує над коричневим, а коротка шерсть над довгою. Яка кількість чорних цуценят з довгою шерстю буде одержана при схрещуванні гетерозиготних за обома генами тварин?

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3

Тема: Спостереження нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх порівняння.

Мета: порівняти нормальні і мутантні форми дрозофіли, вияснити причини мутацій.

Обладнання: мікроскопи, готові мікропрепарати нормальних та мутантних форм дрозофіл.

ХІД РОБОТИ

1.    Наведіть мікроскоп у робоче положення.

2.    Розглянтьте на малому збільшенні нормальні форми дрозофіли. Опишіть їх колір тіла, довжину крил, колір очей тощо.

3.    Розглянтьте мутантні форми дрозофіли. Опишіть їх колір тіла, довжину крил, колір очей тощо.

4.    Дані спостереження занесіть у таблицю:

Форми дрозофіл	Форма і колір очей	Форма і розмір крил	Забарвлення	Інші ознаки
Нормальна
Мутантна

5.    Зробіть висновки:

а) що таке мутації?

б) як мутації можуть впливати на фенотип?

в) порівняйте життєдіяльність нормальних і мутантних форм дрозофіл.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 4

Тема: Форми розмноження організмів та їхні цитологічні основи.

Мета: ознайомитись із особливостями нестатевого та статевого розмноження. Вивчити будову статевих клітин ссавців.

Обладнання та матеріали: розчин пивних дріжджів, вода, піпетка, предметні та покривні скельця, чашки з культурою цвілевого гриба мукора, мікропрепарати сперматозоїдів морської свинки або щура, мікроскоп.

ХІД РОБОТИ

1.                  На предметне скло піпеткою нанесіть краплю розведених у воді пивних дріжджів. Накрийте покривним скельцем і розгляньте препарат при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть ділянку, в якій клітини розміщуються розсипчастіше, і переведіть мікроскоп на велике збільшення. Серед овально витягнутих дріжджевих клітин знайдіть ті, що брунькуються. Вони мають на одному з кінців невеликий горбик-бруньку, що містить ядро. Якщо ядра не видно, опустіть конденсор мікроскопа так, щоб зображення стало контастнішим. Замалюйте кілька клітин, що брунькуються і які не брунькуються. На малюнку позначте відповідними цифрами: клітину, що брунькується (1); клітину, що не брунькується (2); бруньку (3).

2.                  Нанесіть на предметне скло піпеткою краплю води й додайте до неї кілька ниток міцелію мукора. Накрийте препарат покривним скельцем і розгляньте його спочатку при малому, а потім при великому збільшенні мікроскопа. Серед гіфів мукора знайдіть спорангії – круглі коробочки на довгій ніжці. Іноді видно спори, що висипались з них. Замалюйте спорангії мукора й позначте: 1 – спорангій, 2 – спори.

3.                  Розгляньте мікропрепарат сперматозоїдів морської свинки при малому збільшенні мікроскопа. Знайдіть дрібні ниткоподібні клітини й переведіть мікроскоп на сильніше збільшення. Замалюйте один сперматозоїд і позначте на малюнку відповідними цифрами: голівку (1); шийку (2); хвостик (3). Порівняйте свій малюнок з мікрофотографією та схемою.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 5

Тема: Ембріогенез хордових.

Мета: знайти загальні закономірності розвитку хребетних.

Обладнання та матеріали: муляжі та мікропрепарати, що демонструють етапи розвитку ланцетника, амфібій, риб або птахів, ікра амфібій на різних стадіях розвитку, предметне скло, пінцети, склянки з водою, мікроскопи.

ХІД РОБОТИ

1.                  Вивчіть стадії ембріогенезу ланцетника, використовуючи муляжі чи малюнки. Спочатку простежте етапи дробіння зиготи – стадії I-V. Зверніть увагу на те, що внаслідок дробіння розміри утворюваних клітин-бластомерів поступово зменшуються, оскільки після кожного мітозу їхнього росту не відбувається. Дробиться у ланцетника вся яйцеклітина, тому що в ній мало жовтка. В результаті дробіння утворюється бластула. У ланцетника вона має вигляд порожнистої кулі, на вегетативному полюсі якої клітини більші, ніж на анімальному (стадія VI). Двошаровий зародок – гаструла – утворюється шляхом вгинання вегетативного полюса в анімальний (стадія VIІ). Верхній шар зародка називається ектодермою, внутрішній – ентодермою. Далі починається утворення третього зародкового шару (листка) – мезодерми – випинанням схожих на кишеньки виростів від верхньої частини ентодерми (стадії VIІІ-Х). Внаслідок цього процесу зародок стає тришаровим. В ектодермі, водночас із проростанням мезодерми, вгинається верхня ділянка й поступово згортається в трубку. Ектодерма над нею змикається, й трубка опиняється під нею. Із цієї трубки потім утворюється центральна нервова система. На цій стадії зародок називається нейрулою. Після стадії нейрули починається органогенез, тобто закладання усіх органів із різних зародкових листків.

2.                  Розгляньте при малому збільшенні мікроскопа мікропрепарат “Дробіння яйцеклітини жаби”. На препараті видно яйцеклітину. Її верхній (анімальний) полюс забарвлений у коричневий колір, оскільки клітини містять пігмент. У клітинах вегетативного полюса пігмент відсутній, і вони забарвлені у жовтий колір, оскільки містять велику кількість запасної поживної речовини – жовтка. Перша борозна дробіння починається на анімальному полюсі і поширюється до вегетативного полюса. Її добре видно на препараті. Внаслідок проходження цієї борозни утворюється двоклітинний зародок, який складається з двох бластомерів. Кожен з них удвічі менший за зиготу, оскільки бластомери тільки діляться й не ростуть. Наступна борозна дробіння теж проходить від анімального полюса до вегетативного, тільки в іншій площині. Внаслідок цього утворюється чотири бластомери. Потім борозни йдуть у різних площинах, і дробіння завершується утворенням бластули. Її можна побачити на препараті “Бластула жаби”. Бластула жаби має дещо інший вигляд, ніж у ланцетника. Оскільки в яйцеклітині жаби багато жовтка, особливо на вегетативному полюсі, бластомери тут утворюються повільніше й тому більші, ніж на анімальному полюсі. У результаті цього порожнини бластули виявляється зміщеною до анімального полюса. Гаструла утворитись так, як це відбувається у ланцетника, не може. Анімальний полюс масивніший і не може вгинатись всередину зародка. На препараті “Гаструла жаби” видно, що вгинається бокова частина зародка над ентодермою, а клітини анімального полюса, розмножуючись, поступово обростають зародок ззовні, утворюючи ектодерму.

3.                  Якщо зазначених препаратів немає, можна ознайомитись із ембріогенезом жаби, використовуючи зазделегідь заготовлені препарати ікринок. Відмиті від формаліну ікринки помістіть у краплю води на предметне скло й розгляньте їх за допомогою лупи. Яйцеклітини мають круглу форму, їхній анімальний полюс забарвлений у коричневий колір, вегетативний – у жовтий. Знайдіть ікринку, в якій видно початок дробіння. Це можна визначити за появою на поверхні клітини вгинання – борозни дробіння. Потім можна знайти ікринки, у яких борозен дробіння вже багато й вони складаються з кількох бластомерів. Можна знайти й бластулу. Вона буде нагадувати плоди малини або шовковиці. Це пов’язано з тим, що поверхня бластули утворена багатьма бластомерами. Порожнини бластули на таких препаратах не видно. Щоб її побачити, бластулу слід розрізати навпіл. У наших умовах це неможливо, тому уявити, який вигляд має бластула на зрізі, можна, ознайомившись із малюнком. Серед ікринок можна відшукати й гаструлу. Вона відрізняється тим, що вся її стінка пігментована, оскільки гаструла утворюється внаслідок обростання пігментованими ектодермальними клітинами ентодерми. Тільки в одній частині зародка залишається жовта пляма – ділянка ентодерми в тому місці, де вона занурюється в ектодерму. Можливо, ви знайдете й пізніші стадії розвитку зародка.